Дорога святості – це дорога очищення. Ми
повинні бути поступово оздоровлювані Ісусом від різноманітних зранень і
шкідливих звичок. Це стосується переважно нашої душі. Терпіння більше є
душевним, ніж тілесним, але ці різні терпіння ведуть до звільнення та
зцілення. Коли ми пізнаємо правду про себе, про ближнього і про світ, це
завдає нам терпіння. Це дуже просто, а водночас приховано. По суті,
йдеться про те, щоб почати в повноті жити Євангелієм. Почати жити Першою
і найбільшою заповіддю – любити Бога понад усе і ближнього, як самого
себе. Всі інші заповіді і поради ведуть до цієї вершини.
Слово «любов», «любити» є протилежністю
до егоїзму і ненависті. Бога ми любимо так, що намагаємося пізнавати
Його заповіді та дотримуватися їх. Дуже
скоро ми попадемо в конфлікт зі своїм «его», зі своїми відчуттями,
розумом, волею і своїми поганими звичками. Цей опір вимагає витривалої
боротьби на життя і на смерть! По суті, я повинен померти для себе –
померти з Христом, увійти і в кожній ситуації входити до Його смерті (2
Кор. 4,10).
Немає коментарів:
Дописати коментар