Крик душі: свідчення мами, яка не зробила запланований аборт Сила страху паралізує людину Гріхи проти гідності подружжя Боротьба Церкви з єресями: минулі та сучасні єресі 1 Божа Заповідь і гріхи проти неї (обширно) Міжрелігійний діалог витіснив місійну природу Церкви. Які руйнівні плоди це принесло? "Дім Аврамічної Сім'ї" - нова Вавилонська вежа і формування нової синкретичної релігії New Age

вівторок, 2 травня 2017 р.

Ґендерна рівність: що від нас приховують?

Під поняттям «ґендерна рівність» в Україні приховується впровадження у всі сфери суспільного життя ґендерної ідеології, яка є ідеологією гомосексуалізму. Ґендерна політика є, на сьогоднішній день, пріоритетом зовнішньої політики США і Європейського Союзу. Україна, підписавши Асоціацію з Європейським Союзом, стала жертвою ґендерного насилля, яке руйнує українську сім’ю та молодь.

Ґендерна рівність - плід ґендерної ідеології



Ґендерна рівність, ґендерна педагогіка, ґендерна освіта, ґендерні перетворення суспільства сталися ключовими маніпуляційними термінами сучасної ґендерної ідеології. У пошукових інтернет системах ці терміни подаються під позитивними поняттями. Зокрема ґендерна рівність подається як соціальне забезпечення рівних прав між чоловіками та жінками: «Ми - різні, ми – рівні». На Заході поняття «ґендер» є вже всім добре відоме. Воно замінило «біологічну стать» на «соціальну стать».
Там лобісти ЛГБТ (лесбіянки, гомосексуалісти, бісексуалісти, транссексуалісти) орієнтацій вже зняли свою маску, бо почуваються в силі та є захищені антидискримінаційними законами.

Україна, взявши участь у Самміті тисячоліття ООН, прийняла цілі розвитку тисячоліття та зобов’язалася до 2015 року досягти ґендерної рівності. Одним із головних завдань у цьому напрямку є «усунення ґендерної різниці на всіх рівнях освіти не пізніше 2015 року». На практиці це означає - руйнування традиційних та сімейних цінностей, називаючи їх ґендерними стереотипами та тверда пропаганда гомосексуалізму.

Ґендеризація України


На основі досвіду зарубіжних країн планується повністю ґендеризувати українську освіту, медицину, сімейний та трудовий кодекси. За президентства Віктора Ющенка було прийнято ряд документів, які дали основу ґендерній політиці в Україні. Серед них була постанова Кабінету Міністрів України № 1834 «Про затвердження Державної програми з утвердження ґендерної рівності в українському суспільстві на період до 2010 року» видана у 2006 році. Міністерством освіти і науки України цього ж року було видано наказ «Про впровадження принципів ґендерної рівності в освіту».

Можемо сміливо припустити, що чиновники дійсно вірили, що йшлося про забезпечення прав жінок, але їх обманули. Після цього, поступово, ґендерну політику пропагували та лобіювали до системи освіти та законодавства України різні фонди та неурядові організації. З 2009 року Міністерство у справах сім’ї молоді та спорту затвердило Положення про ґендерний центр, який буде створено в кожному регіоні України. Такі центри вже існують на базі вищих навчальних закладів у Києві, Дніпрі, Харкові, Житомирі, Ужгороді та інших містах.

Про гендерну рівність та гендерні моделі поведінки діти вже вивчають у шкільних підручниках з «Основи здоров’я». Цього року Міністерство освіти України обіцяло провести перевірку всіх шкільних підручників для вилучення з них всіх ґендерних дискримінацій. Навіть для малих дітей ґендерні теоретики розробили книжки: «Відверто про «це»», «Дитяча енциклопедія» тощо, де вмістили ази ґендерного сексуального виховання.

Основну фінансову підтримку для впровадження ґендерної політики в Україні надає Міжнародний Фонд «Відродження», керівником якого є американський мільярдер Дж. Сорос.

П’ять кроків для легалізації гомосексуалізму


Під прикриттям ґендерної рівності йдеться про легалізацію «сексуальної нетрадиційної орієнтації». Це пройдена методика країн заходу, які стали жертвами ґендерної диктатури. Як усе це відбувається на практиці?

1) Толерантність: під прикриттям прав людини та демократії - домогтися прихилити громадськість до толерування ЛГБТ осіб.

2). Визнання: домогтися антидискримінаційних законів.

3). Святкування: пропаганда ЛГБТ «культури» через гей паради, ЗМІ, освіту.

4). Примус до участі: примушування суспільства до їхнього способу життя і цінностей.

5). Тотальний контроль: покарання для всіх, хто виступить проти гомосексуалізму, назвавши речі своїми іменами. В Іспанії є відповідна поліція по захисту ЛГБТ орієнтацій, яка отримала назву «лгбт- пол».

Ґендерна ідеологія у період нестабільності впроваджується в Україні під прикриттям ґендерної рівності. Людей вводять в оману. Необхідно, щоб представники Церков, політики та громадськість більш рішуче виступили на захист сімейних та християнських цінностей.

Джерело: Сім'я під Покровом Богородиці