Китайський фермер, який вийшов працювати на своєму полі, що знаходилось поблизу узбережжя, відчув легеньке коливання землі під ногами і побачив як вода відходить від берега. Він зрозумів, що відбувся землетрус, а незабаром слід очікувати і цунамі. Потрібно попередити інших людей, які також зараз обробляють свою землю. Але як це зробити, адже до них дуже далеко? Тоді фермер не вагаючись побіг до своїх стодол, що знаходились на пагорбі і підпалив їх . Селяни покинувши працю поспішили на допомогу сусідові. Таким чином всі вони опинилися на підвищенні і морська хвиля, що прийшла не завдала їм ніякої шкоди. На знак вдячності своєму рятівнику вони спорудили на цьому місці пам'ятник з написом: "Він дав за нас все, що мав і дав з радістю."
Коли хтось зробить нам щось добре, чимось допоможе, то ми про це часто згадуємо, розповідаємо про це іншим людям, намагаємось хоч якось віддячитись цій людині. 2000 років тому Ісус Христос теж віддав за нас найцінніше – Своє життя, щоб подарувати нам вічне життя в небі. А як часто ми про це згадуємо і дякуємо Йому за таку безмежну любов до нас?
Коли людина бачить в Божому світлі своє життя і щиро визнає свій гріх, то розуміє, що не заслуговує на таку жертву Божого Сина. Але Господь зробив це бажаючи спасти нас, хоча ми в Його очах є грішниками. Це є велич Божої любові до Свого створіння. Любові, на яку ми дуже часто не відповідаємо взаємністю.
Немає коментарів:
Дописати коментар