Життя за життя

Що б ми могли дати, чим пожертвувати, щоб врятувати своє життя у хвилині небезпеки? Ми б не пожаліли нічого, бо життя – найцінніше, що маємо. Коли людина помирає, то все інше втрачає сенс, тоді вже не є актуальним те, без чого вона не уявляла свого існування. 

Перський цар Кир одного разу захопив в полон вірменського короля, що проти нього збунтувався, разом з його родиною. Наприкінці тривалої розмови запитав полоненого, що він готовий дати за звільнення своїхрідних. Король пообіцяв весь свій маєток. 

В цей момент прийшов Тігранес – вірменський принц. Він не брав участь у бунті свого батька, але його молода дружина теж була між полоненими. Кир і йому поставив запитання, що він дасть, щоб визволити її з неволі. Принц без вагання відповів, що дає своє життя, щоб охоронити дружину перед рабством. Тоді Кир проявив милосердя і всю родину звільнив без викупу.

Пізніше принц запитав у своєї дружини, чи помітила вона шляхетний зовнішній вигляд Кира. Відповідь була такою: «Я зовсім не звернула на це увагу. Мої очі дивились лише на того, хто ризикував своїм життям, щоб захистити мене перед рабством.»

Любов і жертва вірменського принца є лише маленьким відблиском любові Божого Сина. Ісус Христос віддав Себе за нас на смерть, хоч ми Його і не просили. Він полюбив нас і через Свою жертву визволив з рабства гріха і захистив перед пеклом. Скільки разів я Йому за це подякував?