Чому християни не можуть носити червону нитку на руці?
Червону нитку на тілі чи на одязі носять чимало людей. Трапляється, цей оберіг чіпляють на дитячі пеленки, коли несуть до храму охрестити новонароджених. На запитання, для чого це роблять – пояснюють: аби захистити себе, дітей чи майно від зла, пристріту, вроків. Говорять таке й віруючі християни. На жаль, ніхто з них не може точно пояснити, як саме ця річ, може їх захищати. Водночас багатьом відомо, що саме червоні нитки частенько використовують у різних магічних обрядах.
Насправді є так: немовля ще не охрещене, а вже має свій оберіг! З перспективи християнської віри – це абсурд. Червону нитку пов’язують на зап’ястя ще перед хрещенням, тобто вже чинять певний ритуал, який внутрішньо пов’язує дитину із магічною реальністю.
Також існують твердження, що цей забобон має свої коріння і в кабалі. Насправді ж традиція носити на зап’ясті червону нитку виникла ще задовго до появи кабали.
На поганському Сході цей оберіг був знаком посвяти дітей Ваалові. Коли дитина виростала, то повинна була свою цноту віддати богу Ваалові (відбути статевий акт із жерцем, незалежно від статі). Ім’я Ваал перекладається як «господар», «владика», «пан».
Цього божка шанували в Сирії, Палестині, Фінікії, Ханаані, Карфагені, Вавилоні та інших місцевостях. Ханаанці, які головним чином займалися фермерством та скотарством, вважали, що виконування ритуалів, пов’язаних з поклонінням Ваалові, заохотить його «благословити» врожай і відвернути посуху, нашестя сарани чи іншу негоду. Вважалося, що Ваал з настанням дощового сезону відроджувався, а отже, знову починав панувати і «спаровуватися» з богинею Астартою. Такі річні «відроджування» супроводжувалися розбещеними ритуалами родючості, тобто оргіями і нестримною розпустою. На честь Ваала будувалися храми. При них служили чоловічі й жіночі храмові проститутки. На додачу до церемоніальної проституції в таких «святинях» здійснювали жертвоприношення дітей. У цих храмах Ваала зображали у вигляді бика (символу родючості) або воїна, який застромлює у землю спис. Збереглися свідчення про поширення культу Ваала не тільки на Північну Африку, але в пізні часи навіть на всю Європу, Скандинавію та Британські острови. Ваалові, як і Молоху, приносилися людські жертви: «Вони спорудили узвишшя на честь Ваала, щоб палити вогнем своїх синів як всепалення Ваалові» (Єремія 19, 5). Служіння цьому богові супроводжувалося великою пишністю та урочистістю. Пророк Ілля, а слідом за ним й інші пророки гаряче виступали проти прихильників цього культу. Переважна більшість демонологів ототожнює Ваала з Баелем – першим головним духом-королем, що править на Сході. Він з’являється в різних формах, іноді у подобі кота, іноді жаби, іноді як людина, а іноді у всіх цих формах відразу. Розмовляє він хриплим голосом. Наділяє людей невидимістю. Управляє 66-ма легіонами пекельних духів.
Думаю, тепер зрозуміло, з ким насправді єднає червона нитка тих, хто її носить. Тому батьки, якщо ви справді бажаєте щастя своїм дітям, хочете їх вберегти, захоронити, не посвячуйте малят демонові, розірвіть ще сьогодні на їхньому зап’ясті червону нитку.
Через хрещення людина цілковито з’єднується з Ісусом Христом, стає учасником містичного тіла Христового. «Яка спільність Христа з Ваалом, або християнина з демонами», – запитує апостол Павло. Відповідь однозначна – не має ніякої спільності, бо християнин цілковито належить Ісусові та довіряє Йому все своє життя.
