В Божому слові часто говориться про плоди, які ми маємо принести Господеві. Іван Хреститель закликав:"принесіть плоди гідні покаяння!"(Лук. 3, 8), Ісус говорить про господаря, який очікував плодів від виноградарів. А також в притчі про зерно "тернина заглушила його і воно не дало плоду" (Мар.4, 7), і ще "той приносить багато плоду" (Ів. 15, 5).
Що це є за плід, який ми маємо принести? Коли ми не знали Христа і служили дияволу і гріху, то приносили плоди нашого беззаконня. Наслідки гріхів, прокляття і ворожнеча проти Бога і ближнього, були тим, що ми зрощували в собі і сіяли навколо себе. Але тепер Ісус потребує від нас зовсім іншого. Він прагне перемінити наше життя, щоб воно було таким, яким Бог хоче його бачити. Всі минулі залежності і злі схильності Господь хоче викорінити, щоб у нашій душі зростало зерно Божого слова, яке б і приносило плід для Бога.
Самі від себе ми не спроможні чинити добро, жертвуватись заради ближніх, любити когось, бо є егоїстами, які хочуть, щоб всі навколо виконували їхні забаганки.
Коли людина зрікається своєї волі, хоча не мусить цього робити, то цим приносить плід, бо ставить Божу волю чи думку ближнього вище своєї. А робить це задля добра іншого, часто навіть на шкоду собі (зрозуміло, що це не стосується гріха).
Бог хоче отримати від нас плід, який би тривав вічно, плід для Божого Царства. Наприклад, плодом життя Діви Марії було чинити завжди і у всьому Господню волю. Її одне "так" Богові принесло найбільший плід – дало нам Спасителя. У своєму житті ми теж маємо приносити плоди через бажання виконувати Божу волю зрікаючись своєї власної. А це не лише в надзвичайно важливих справах, але і у повсякденних ситуаціях. Це стосується всього, що ми маємо, всього,що нам дав Христос: праці, здоров'я, навчання, відношення до ближніх. Наприклад, людина вирішила переїхати на інше місце і влаштуватись там на роботу, але не молилась і не запитувала Бога, чи Він цього хоче. А потім потрапивши у халепу скидає всю вину на Ісуса, бо Він мав попередити. Але ніхто Його не питав...
А ще є плоди молитви, коли ми маємо можливість випросити щось у Христа, вимолити комусь спасіння. Також і плоди в терпіннях, коли з любов'ю приймаючи хрест і не нарікаючи на Бога, здобуваємо для Нього душі заблуканих грішників. Тепер ми цього не бачимо, але у вічності Господь покаже нам ціну наших зречень, наших терпінь і страждань, покаже, що в ці хвилини Він завжди був поруч і що цей плід ми принесли з Його допомогою: "без Мене ви нічого чинити не можете" Ів. 15, 5
