Крик душі: свідчення мами, яка не зробила запланований аборт Сила страху паралізує людину Гріхи проти гідності подружжя Боротьба Церкви з єресями: минулі та сучасні єресі 1 Божа Заповідь і гріхи проти неї (обширно) Міжрелігійний діалог витіснив місійну природу Церкви. Які руйнівні плоди це принесло? "Дім Аврамічної Сім'ї" - нова Вавилонська вежа і формування нової синкретичної релігії New Age

неділя, 22 вересня 2019 р.

БОРОТЬБА З ГРІХОМ

Від часу гріхопадіння Адама і Єви всі ми постійно боремось (або не боремось) з гріхом. І протягом цих тисяч років люди або отримували перемогу, або програвали, а наслідки цього часто бували катастрофічними і коштували комусь навіть життя тимчасового і вічного. Але часто ми самі винні у тому, що знову програли бій, бо даємо дияволу можливість перемогти.

Мама, син якої залежний від алкоголю, постійно жаліється на нього, бо він приносить їй страждання. Молиться за його звільнення, але нічого не змінюється. І справа не у її слабкій вірі. Ця жінка сама повністю не відреклась алкоголю, рідко, але вживає цю отруту, а коли приходять гості, то на столі обов'язково мусить бути пляшка. Тобто, хоче, щоб демон відійшов від її сина, а сама дає йому простір у своєму домі. Бо коли син п'є багато, то це погано, а коли вона трохи, то все нормально.


Якщо людина має залежність від будь-якого гріха (а ми всі це маємо), то вона повинна обмежити дияволові доступ, щоб не наражатись на спокуси. Коли хтось багато говорить, то найкраще для нього частіше бути на самоті, щоб не було до кого говорити. Той, хто має схильність до крадіжок, не може працювати там, де є дорогі речі, а тим більше мати до чогось цінного доступ. Залежному від алкоголю краще обминати компанії, у яких не обходиться без випивки.

Тобто, ми самі можемо уникати нагод до гріха, якщо цього хочемо, звичайно. «Спасіння потопаючого – в руках самого потопаючого» - це прислів'я говорить нам про те, що наша перемога над гріхом залежить від нашого відношення до нього і нашої власної обережності.

Якщо будемо враховувати у цій боротьбі свої слабкості, пам'ятати про свої помилки і падіння, не будемо самовпевненими, а проситимемо в Бога допомоги, то зможемо отримати перемогу. І не тільки в окремій ситуації, а і у цілому нашому житті. Все залежить від Господа, але і від нашої співпраці з Ним.

Наш розум теж бере участь у цій війні, а він також несе в собі відбиток гріха Адама, тому не можемо довіряти йому, бо безліч разів він нас підвів. А в більшості саме розум спонукає нас до гріха через думки і наміри.

У цій війні мусить хтось перемогти, а інша сторона програти. То чому я не можу стати переможцем, якщо хочу цього і якщо зі мною Ісус?

Немає коментарів:

Дописати коментар