
Він почуває себе незамінним і потрібним, бо допомагає іншим і робить цим добро. Для нього немає чогось важкого, все є доступне і можливе. Його зв"язки гарантують йому досягнення будь-якої цілі.
Але є одні двері, в які ніхто не зможе зайти, незважаючи на всі свої знайомства. Це - вхід у Боже Царство. Туди не може пройти ніхто, лише той, хто виконає одну-єдину умову - прийме Ісуса Христа як свого Спасителя.
Всі важелі, на які ми покладаємо надію у цьому світі, наш вплив на інших людей, не допоможуть нам увійти в небо, якщо ми не станемо перед Богом як грішники, які потребують помилування.
Господь знає, що своїми силами ми не можемо спастись, а тому показав нам цю єдину можливість - через Його Сина, Який помер за наші гріхи на хресті.
Якими б добрими ми не були у власних очах, в Божому світлі ми завжди є забрудненими нашими беззаконнями. Але тоді, коли каємось, приймаємо прощення в Святій Крові нашого Господа і стаємо Божими дітьми. І незалежно від того, ким ми є у цьому світі, яку важливу роль відіграємо, що плануємо чи чого досягли, ми є лише створінням всемогутнього Творця, перед Яким всі колись станемо.
Тому важливо, щоб в той момент перед нами відчинились двері Божого Царства, щоб ми могли увійти і перебувати там цілу вічність.
Немає коментарів:
Дописати коментар