Цар, який серед своїх рабів мав одного, що був філософом, любив слухати його роздуми. І ось одного разу правитель пообіцяв йому свободу. Раб відповів на це: «Визволи сам себе». А той зреагував: «Але ж я цар!» Філософ відказав: «Цар, який є поневолений своїми пристрастями, є рабом. А раб, який є понад своїми пристрастями, є вільним. Царю, визволи сам себе!»
Цими словами він вказав на те,. що справжня свобода є внутрішньою. Ісус Христос сказав: «Кожен, хто чинить гріх, є рабом гріха. А коли Син вас визволить, тоді справді станете вільними.» (Ів. 8, 35-36). Часто люди сприймають християнство як набір правил і заборон. Але насправді Євангеліє дає нам справжню свободу – свободу від гріха! Цього визволення ми не можемо досягнути своїми власними силами, як вважав собі раб-філософ, але маємо прийняти це як дар від Бога.
Ісус не лише 2000 років тому визволяв людей від грішних залежностей і від демонів, які за ними ховались, але і тепер приходить на кожного, хто потребує цього і просить Христа про допомогу.
Багатьох Господь звільнив від таких важких гріхів, як наркоманія, алкоголізм, куріння, розпуста, але в нас є ще стільки того, що нас тримає у рабстві і на що ми часто взагалі не звертаємо уваги. А все це не дає нам бути повністю вільними, і як це не дивно, але нам часто не хочеться позбутись цих ланцюгів.
А тоді, коли ми не лише побачимо у собі гріх, але і зненавидимо його, не захочемо з ним миритись і співпрацювати, Бог дасть нам силу боротись і перемагати. Бо якщо наш ворог є для нас другом, то ми ніколи не зможемо позбутись його і тим більше перемогти, тобто потребуємо назвати речі своїми іменами і розпочати бій. Кожного з нас щось поневолює, щось тримає, а визволити від цього може лише Ісус. Когось Бог звільнить швидше, хтось буде боротись довгий час, можливо і ціле життя, але перемога завжди буде за Христом.
Не потрібно падати духом, якщо ми знову програємо у духовній боротьбі, якщо не можемо викорінити той чи інший гріх, а маємо довіритись Богові і самі пильнувати, якими дорогами ходимо і чи не наражаємо самі себе на небезпеку. Молитва, довіра до Христа, терпеливість і наполегливість принесуть свій плід. Якщо ми справді хочемо залишити дорогу гріха, то Господь є у цьому нашим найкращим помічником.
