До старця Паїсія на Афон приїхали молоді чоловіки, далекі від Бога. Вони з цікавості вирішили подивитись на монаха, про якого багато чули. Старець привітав їх, пригостив водою з джерела і фруктами. Відвідувачі попросили його:
- Отче, хочемо, щоб ти зробив перед нами якесь чудо, щоб ми побачили і увірували в Бога.
Паїсій сказав їм у відповідь:
Він пішов у свою келію і взяв там великого ножа. А підійшовши до гостей каже:
- Сядьте, будь ласка, в ряд. Я відріжу вам голови, а потім прикріплю їх назад чудесним способом. Тільки сідайте трохи далі один від одного, щоб я не переплутав відрізані голови.
Молодики вигукнули:
- Ні! Не потрібно нам ніякого чуда!
Тоді старець промовив:
- Якби Господь хотів, щоб люди увірували в Нього через чуда, то це було б легко, бо Він одним надприроднім втручанням, видимим для всіх, явив би чудо, щоб всі увірували в Нього. Але Бог не прагне, щоб ми вірили лише через чуда. А хоче, щоб ми вірили і любили Його заради Його безмежної доброти.
Для Бога немає жодної проблеми вчинити якесь чудо, але не таким шляхом Він хоче здобути нас. Він робить чуда тоді, коли людина є зовсім безсила. Навіть тоді, коли Ісус Христос жив на цій землі і чинив різні чуда і знаки, не всі вірили у Нього, а навпаки, переслідували Його, звинувачували і хотіли вбити.
Найбільше чудо у нашому щоденному житті - це Божа любов до нас і прощення наших гріхів.
Немає коментарів:
Дописати коментар