До п'яти років він був цілком здоровою дитиною. А потім захворів на запалення мозку і мозкових оболонок. Хвороба пройшла, але після неї Бай Лейдет мав жахливі наслідки: параліч верхніх кінцівок, втрата мови і пам'яті. Хлопець не впізнавав власних батьків і страждав на епілепсію. Не міг навіть промовити: "мама". Батьки годували його як немовля. Два роки пройшло у пошуку лікарів, які б могли вилікувати дитину. Через два роки медики зробили висновок: "Допомогти не можемо, випадок безнадійний!"
У цій безвихідній ситуації батьки звернулись по допомогу до Діви Марії і разом з хлопцем поїхали в Люрд. Батько молився за сина, а мама з дитиною і двома монахинями вступила до басейну, у який надходила вода з чудотворного джерела.
І коли сестри занурювали її сина у холодну воду, вона злякалась, що у нього розпочнеться приступ хвороби. Але на її подив нічого не сталось. Коли монахині витягли малого з води, то він розплющив очі. А побачивши маму простягнув до неї ручки і крикнув: "Мамо!" Жінка з дитиною на руках побігла до чоловіка і прошептала йому: "Ти уявляєш? Він сказав "мамо" і ворушить руками!" Батько відповів: "Не радій завчасно. Ми вже багато разів розчаровувалися, щоб цього разу це не повторилось".
І коли сестри занурювали її сина у холодну воду, вона злякалась, що у нього розпочнеться приступ хвороби. Але на її подив нічого не сталось. Коли монахині витягли малого з води, то він розплющив очі. А побачивши маму простягнув до неї ручки і крикнув: "Мамо!" Жінка з дитиною на руках побігла до чоловіка і прошептала йому: "Ти уявляєш? Він сказав "мамо" і ворушить руками!" Батько відповів: "Не радій завчасно. Ми вже багато разів розчаровувалися, щоб цього разу це не повторилось".
Лікар, який першим оглянув хлопця, сказав: "Я не можу пояснити цієї зміни". Потім його обстежувала комісія, яка складалась із 40-ка лікарів. Доктор Кейлі, відомий французький дитячий лікар після всіх аналізів проголосив: "Дитина цілком здорова!" Хлопчина почав ходити в школу, яку не міг відвідувати через свою хворобу, добре вчився і гарно малював. Потім він став вчителем і щороку їздив до Люрду з вдячності за чудо, яке Господь зробив у його житті.
Немає коментарів:
Дописати коментар