Дискусії навколо еволюції показують, що людям необхідно володіти інформацією про предмет спору. Тому я вирішив довести до відома людей думку вчених про теорію еволюції.
Перед тим, як говорити про біологічну еволюцію, уточнимо, про що піде мова. Теорія еволюції займається вивченням мікроеволюції та макроеволюції. Під мікроеволюцією (внутрівидовою еволюцією) розуміють пристосувальну мінливість організмів, яка дозволяє їм виживати у мінливих умовах середовища проживання. Ці зміни відбуваються лише в межах одного і того ж виду і не приводять до створення нових видів тварин та рослин. Під макроеволюцією (міжвидовою еволюцією) розуміють спонтанне утворення нових біологічних таксонів (класів, видів, ...). Тобто, макроеволюція означає, що все живе (рослини, тварини і навітьлюдина) виникло спонтанно, випадковим чином з неорганічної матерії під дією мутацій та природного відбору. Звичайно, мікроеволюцію ніхто не заперечує, але відносно макроеволюції виникають серйозні заперечення. Далі, критикуючи теорію еволюції, будемо мати на увазі макроеволюцію.
Еволюціоністи стверджують, що життя на Землі виникло завдяки сліпому випадку і для його пояснення нема потреби залучати надприродні сили, Бога. Завдячуючи мас-медіа та закладам освіти мало хто сумнівається сьогодні у істинності гіпотези Ч. Дарвіна про походження видів. Тому для багатьох несподіваним є, що макроеволюція неможлива в принципі і що вона до цього часу не підтверджена жодним фактом. Ні зусилля тисяч вчених, ні мільйони доларів, що витрачені на численні дослідження, не в змозі довести існування макроеволюції.
Між макроеволюцією і „вічним двигуном” (perpetuum mobile) можна провести певну аналогію. Вічний двигун неможливий тому, що він суперечить першому закону термодинаміки, а макроеволюція неможлива, бо суперечить другому закону термодинаміки. Більше того, макроеволюція суперечить положенням багатьох наук: хімії, біохімії, фізики, теорії інформації, математики, кібернетики, палеонтології, та навіть біології (яку теорія еволюції нібито намагається пояснити, обґрунтувати)! З розвитком науки кількість аргументів проти макроеволюції постійно зростає.
Незважаючи на це, еволюціоністи безпідставно стверджують, що «теорія еволюції» – доведений факт. Відомий англійський еволюціоніст Річард Докінз, якого за агресивність називають «ротвейлером Дарвіна», пише: „Якщо зустрінете людину, яка не вірить у теорію еволюції, то спокійно можете вважати її тупою, некультурною, або ненормальною”. Цікаво, що А. Ейнштейн, якого не можна назвати «тупим, некультурним або ненормальним», писав: „Я ще студентом рішуче відкинув погляди Дарвіна, Геккеля та Гекслі як абсолютно застарілі”.
Тиск еволюціоністів на суспільну думку добре організований, а інколи носить агресивний характер. Про це американський вчений Альфред Рехвинкель пише: „Тим часом їх (еволюціоністів) недоведені теорії як освіченими, так і неосвіченими людьми і далі будуть сприйматись як абсолютна істина, і будуть захищатись з фанатичною нетерпимістю, яка схожа лише на сліпий фанатизм середніх віків. Якщо людина не приймає еволюцію як непогрішиму догму, беззастережно і без будь-яких питань, то на нього дивляться як на неосвіченого невігласа або просто ігнорують як мракобіса або наївного, сліпого фундаменталіста”.
У 1992-му році вийшла книга H.Margenau, R.Varghese "Cosmos, Bios, and Theos", в якій 53 відомі вчені (серед яких 24 лауреата Нобелівської премії) заявили, що не приймають теорію еволюції і вірять в Бога. Недавно понад 600 вчених (серед них 200 біологів) заявили: „Mи скептично оцінюємо заяви, що причина появи складних живих організмів – випадкова мутація та природний відбір”.
Науковою бюрократією (насамперед у США та Англії) створено таку атмосферу, в якій критика теорії еволюції вважається «поганим тоном», і навіть небезпечна. Тому багато вчених бояться відкрито висловлюватись проти теорії еволюції — це може позбавити їх матеріальних благ, слави, пошани, вони можуть стати ізгоями наукового співтовариства. Наведемо декілька прикладів.
Журнал „The Ledger” друкує інтерв'ю журналіста Caylor G. з одним американським молекулярним біологом:
- Ви вірите, що генетична інформація виникла сама, спонтанно?
- Не знаю жодного спеціаліста, який вірив би, що вона сама виникла. Цю інформацію створив надзвичайно геніальний Розум, ніяким іншим чином вона не могла бути записана... З врахуванням наших знань смішно було би думати інакше.
- Ви про це заявляєте відкрито на лекціях або в статтях?
- Ні. Я теж кажу, що вона сама виникла. Якщо хтось хоче бути молекулярним біологом, то повинен притримуватись двох божевільних думок. З одного боку потрібно вірити в еволюцію, навіть якщо ви впевнені в зворотному. З іншого боку – нерозумно заявляти, що не віримо в еволюцію. У цьому випадку можна попрощатися з усім – з державними замовленнями, грантами, науковими публікаціями, університетськими лекціями. Я втратив би роботу, мене повністю ізолювали би і я не мав би високий рівень життя.
Washington Post повідомляє про те, як вчені Smithsonian Institution (Вашингтон) організували травлю біолога Р. Стернберга лише тому, що він, як редактор наукового журналу, надрукував статтю, яка ставить під сумнів теорію еволюції. Їм вдалося "отруїти" атмосферу навколо Стернберга.
Всесвітньо відомий генетик з Корнельського університету Дж. Сенфорд написав книгу „Генетична ентропія та таємниця геному", з якої наводимо уривки. „Дивлячись назад в минуле, я розумію, що багато часу потратив на суперечки про те, що фактично не має ніякого значення... Сучасний дарвінізм базується на тому, що я називаю „Основною Аксіомою„... В нашому сучасному науковому суспільстві „Основна Аксіома" пропонується всім, і майже всі її приймають. Це як неперервне заклинання, яке проговорюється нескінчену кількість разів у кожному навчальному закладі. В університетах і школах важко знайти хоча би одного викладача, котрий поставив би (або насмілився би поставити) під сумнів істинність Аксіоми… В кінці моєї наукової кар’єри я зробив те, що для корнельського професора здавалось просто неможливим. Я почав ставити під сумнів „Основну Аксіому"... Поступаючи так, я знав, що мої дії будуть суперечити „священній корові" сучасної науки. Це рішення могло привести до мого вигнання з світу науки... Я зрозумів, що ця „велика та неприступна фортеця" навколо Основної Аксіоми в дійсності є „картковим будиночком”. Ця теорія дуже вразлива, вона не може бути доведена... Це в основному гучні слова та пускання пилу в очі. Аксіома жива ще тільки завдяки майже містичній вірі у всемогутність природного відбору... Поступаючи так, я знав, що отримаю презирство з боку моїх університетських колег, не кажучи про великий опір та гнів влади... Але, незважаючи на всі наслідки, я повинен вголос заявити, що „Король – голий!”
Старший палеонтолог Британського музею природничої історії, еволюціоніст К. Паттерсон зізнався: „Більше 20-ти років я займаюсь еволюцією, але, незважаючи на це, не знаю жодного факту про неї. Я був шокований, коли дізнався, що так довго перебував у омані. Багатьом задавав просте питання: „Чи знаєте що-небудь про теорію еволюції, що було би правдою? Хоча би один єдиний факт!”, на яке не отримував відповіді... Наукова цінність еволюційної гіпотези загального походження рівна нулю! Еволюційна теорія дає не знання, а антизнання... Рівень знань про еволюцію дуже низький. Ми знаємо, що еволюційна теорія не повинна вивчатися у вищій школі, і це все, що ми знаємо”. Але пізніше під тиском колег К. Паттерсон вимушений був відмовитись від своїх висловлювань про еволюцію.
Англійський астроном, лауреат Нобелівської премії Фред Хойл, у минулому еволюціоніст, пише: „Віра в те, що в живій клітині спонтанно виникла програма, яка здатна зберігатись, найвищою мірою абсурдна… Більшість біологів в глибині душі розуміють це. Але бояться можливих наслідків, і тому готові прийняти будь-що, і це віддаляє їх від істини.”
Теорія еволюції як лженаука, міф, релігія
Аналіз тверджень, які нібито пояснюють макроеволюцію, показує, що теорія еволюції — лженаука. Основними прийомами, якими послуговуються еволюціоністи, є імітація доведень, алогічні висловлювання, твердження без обґрунтування та звичайні обмани. Не маючи аргументів, вони вимушені використовувати фрази: "очевидно", „легко собі уявити”, „імовірно”, „можливо”, "віримо, що у майбутньому буде знайдено, доведено", тощо, які нехарактерні для наукових праць.
К. Джон Коллінз у книжці „Наука и вера. Враги или друзья?” пише: „...неодарвинизм относится к категории недоказанных гипотез. Защитники неодарвинизма … предлагают нам предположить последовательность событий, которая могла бы привести мир к современному состоянию. … Перед нами искусный риторический прием, которым автор (Дарвин) пользуется на протяжении всей книги. Именно эта риторика определяет всю современную полемику вокруг теории эволюции. Сказав „Я вполне могу представить возможность чего-то”, Дарвин переложил ответственность за опровержение своей теории на плечи оппонентов. Ему уже не нужно было доказывать верность своих гипотез, теперь их опровергать должны были его оппоненты... Это был умный ход, и он принес свои плоды”.
Наведемо приклад того, як еволюціоністи “доводять”, що сліпа випадковість здатна створювати змістовні інформаційні структури ДНК. У книзі Д. Гудінг, Дж. Леннокс „Людина та її світогляд” критикуються міркування Р. Докінза щодо того, що сліпий процес може утворювати біологічну інформацію. Р. Докінз аналізує ситуацію, коли мавпи повинні надрукувати фразу з “Гамлета”: “Methinks it is like a weasel”. У цій фразі 28 символів (з пробілами). Ймовірність випадкового надрукування першої букви становить 1 до 27 (26 букв англійського алфавіту і пробіл), двох перших букв – 1/27 помножене на 1/27 тощо. Таким чином, імовірність надрукування усієї фрази шляхом випадкових ударів по клавіатурі дорівнює 27-28, або приблизно 10-40 , тобто неймовірно мала величина. Усвідомлюючи складність цієї проблеми, Докінз пропонує такий варіант збільшення ймовірностей: щоразу, коли мавпа друкує букву, цю букву порівнюють із заданою комп'ютером фразою (Головною Мавпою, як жартома пропонує називати її математик Д.Берлінські) і, якщо вона правильна, комп'ютер зберігає цю букву. Тоді задану фразу вдалося отримати швидко — за 43 кроки. Докінз у своїх книгах часто пише, що еволюція сліпа і не переслідує жодної мети. Тоді яким чином сліпа еволюція може розпізнати фразу? Однак аргументація Докінза своєї мети не досягає, оскільки він вводить два механізми, котрі мають всі ознаки свідомості — перший порівнює кожну спробу зі заданою фразою, другий фіксує вдалу спробу. В цій моделі Докінз фактично пропонує алгоритм, який не є сліпим і який реалізує пошук мети, заданої зовні. Тобто, Докінзу не вдається уникнути зовнішнього втручання інтелекту в процес побудови речення. „Доведення” Докінза може прийняти лише неграмотна людина. Берлінські з цього приводу пише, що “уся ця вправа являє собою зразок самообману...”
В основі теорії еволюції лежить віра, яка поступово перетворила цю теорію у міф: „Кожний вірить у еволюцію, але ніхто не знає – хто і коли її довів!” Еволюціоністи з фанатичною завзятістю ставляться до еволюції, їх лозунгом є „Хочемо вірити у Дарвіна!”. Американський зоолог-еволюціоніст Р. Левонтин зізнається, що в основі їх науки лежить звичайний атеїзм: „Mи підтримуємо теорію еволюції не дивлячись на те, що вона містить абсурдні твердження… Тому, що сліпо притримуємось матеріалізму. Не важливо, що вона суперечить здоровому глузду, і здається нісенітницею… Ми не можемо дозволити, щоб Бог переступив наш поріг”. Найменша спроба критики Дарвіна та його вчення ображає еволюціоністів.
Вчені, які насмілюються відкрито заявляти про свої погляди, вважають теорію еволюції лженаукою, релігією або міфом. Щоб показати, що Р. Докінз неправий, коли негативно висловлюється про тих, хто не вірить в теорію еволюції, я зібрав висловлювання багатьох вчених про еволюцію, частину з яких наводжу нижче. (Підкреслимо, що теорію еволюції критикують вчені, а не “релігійні екстремісти”, як це намагаються представити еволюціоністи).
Директор Стратсбургського зоологічного музею Луї Бунур: „Теорія еволюції – казка для дорослих, а з точки зору науки безглузда і повною мірою марна”. Англійський біохімік, лауреат Нобелівської премії Е. Чейн: „Мене дивує, з якою легкістю і готовністю вчені „проковтують” цю теорію… Я більше вірю казкам, ніж в цю абсурдну спекуляцію”. Американський математик П. Коен: „Теорія еволюції – найбільш небезпечна помилка, яка будь-коли мала місце в науці". Американський біохімік Е. Конклін: „Біологами теорія еволюції розцінюється настільки високо, що вона вже перетворилась у релігійний культ. Багато біологів вважають її вищою об’єднуючою основою”. Австралійський біохімік М. Дентон: „Для біологів-еволюціоністів вона стала релігією... Ми дуже близькі до викриття всієї дарвінівської парадигми… Хімічна еволюція життя – знущання над здоровим глуздом”. Біолог Дж. Дьюрант вважає, що теорія еволюції стала сучасним міфом, а в галузі наукових досліджень еволюційний міф має руйнівну дію. Генетики П. Ерліх , К. Бірч: „Еволюційні ідеї перетворились у догму, для більшості вони стали частиною виховання”. Американський антрополог Лорен Ейслі: „Наука опинилась у незавидному стані, оскільки створила свою власну міфологію”.
Американський біохімік Д. Гіше: „Викладачі та більшість наукової спільноти за допомогою псевдонаукового маскування примушують інших прийняти їх погляди. Замість середньовічного диктату релігії з’явився диктат матеріалізму”. Ілюстрацією цього є випадок, описаний А. Хейвордом. Японський біолог Томоко Ота надрукувала у англійському журналі статтю, яка починалася так: „Чим більше ми дізнаємось про еволюційні зміни на молекулярному рівні, тим зрозумілішим стає необхідність перегляду всієї теорії еволюції". Звичайно, найменше, що хочеться британським еволюціоністам, це переглянути свою теорію. Незабаром була надрукована відповідь, у якій погляди Ота були названі „потенційно небезпечними для нашої науки”. (Наша наука – що це?) Ця відповідь обурила письменника Найджела Кодера, який багато років займається проблемами науки, наукової етики, і він написав редактору: „Якщо наука не йде на ризик, не допускає спростування та перегляду своїх постулатів, то вона перестає бути наукою. Неодарвінізм вже костеніє, перетворюється у псевдорелігійну догму. З Кімурою та Отою вчені поводяться, як священнослужителі з єретиками”.
Французький зоолог, в минулому президент Французької Академії Наук Пьер-Поль Грассе: „Наш обов’язок – знищити еволюційний міф… Нема закону, який забороняв би фантазії, але науці непристойно займатися нею”. Англійський філософ М. Грін: „Дарвінізм – наукова релігія, яка підкорила людей… Теорія Дарвіна перетворилася в догму, яку з релігійною завзятістю проповідують її прихильники”.
Англійський біолог Р. Гаррісон: „Біологія, як наука потрапила в скрутну ситуацію, оскільки в її основі лежить недоведена теорія. Тоді це наука, чи віра?” Шведський ботанік Х. Нільссон: „Теорію еволюції потрібно повністю відкинути…” Біолог Ф. Хітчинг: „Дарвінізм не здатен дати відповідь на найпростіші питання… Сучасна теорія еволюції незадовільна і базується лише на вірі”. Швейцарський геолог К. Хсу: „Час вже заявити, що „Король голий!” Американський філософ Д. Халл: „Дарвін нічого не довів! Теорії еволюції вдалося всіх розчарувати”. Американський професор-юрист П.Джонсон: „Дарвінізм перетворився у віру, у лженауку”. Відомий англійський зоолог Г. Керкут (головний редактор 50-томного посібника з зоології): „Я зовсім не вважаю аргументи еволюціоністів безперечними. Дуже сумно, що у підходах до багатьох питань переважає догматизм… Нічого не доведено, все лише роздуми та гіпотези… З точки зору біологів біогенезис – питання віри”. Англійський письменник, філософ А.Кестлер: „…цю теорію будуть підтримувати доти, поки вона остаточно не розвалиться…” Англійський антрополог Р.Левін: „Чи можна механізми мікроеволюції перенести на мaкроеволюцію? Відповідь зрозуміла та однозначна – ні”.
Англійський фізик-теоретик Г. Ліпсон: „Еволюція фактично перетворилась у наукову релігію… Мені завжди підозріла була теорія еволюції, яка здатна все „пояснити”. Шведський біолог С.Левтрап: „Теорія Дарвіна помилкова… Вірю в те, що у майбутньому дарвінівський міф буде вважатися найбільшим обманом в історії науки. Багато людей будуть задавати питання: „Як це могло статися?” Американський біолог Н. Макбет: „ Теорія Дaрвіна цілком себе дискредитувала”. Фізіолог, дослідник мозку Д.МакКей: „Біологи до еволюції ставляться як до якогось божества”. Американський гідрогеолог Г. Морріс: „Еволюціоністи вірять у еволюцію, тому що хочуть вірити… Теорія еволюції – фактично атеїстична релігія”. Англійський філософ М.Малькольн: „У майбутньому історія розповсюдження теорії еволюції буде вважатися найбільшим жартом. Нащадки будуть дивуватись фантастичній довірливості людей”. Кaнaдський біолог Рьюз М.: „Для еволюціоністів теорія еволюції – ідеологія, світська релігія, альтернатива християнству”. Англійський вчений Скотт М.: „Правильне визначення еволюції – віра, яка для багатьох вчених перетворилась у релігію”. Фізіолог Тамисіан Т.: „Вчені, які заявляють, що еволюція – доведений факт, шахраї. Їх розповіді, можливо – найбільший обман за всю історію” .
Відомого біолога, директора Інституту біологічного захисту У.Томпсона попросили написати передмову до 1956-го року видання «Походження видів». Біологи були здивовані, коли прочитали, що еволюціоніст пише у передмові: „Я не задоволений доведеннями, які наводить Дарвін. Я не впевнений, що його вплив на науку та суспільну свідомість був благотворним… На момент виходу у світ „Походження видів” Дарвін не міг підтвердити свою теорію ніякими експериментами і тому вдався до спекулятивних умовиводів. Власні погляди і припущення ним були представлені, як неспростовні докази... Але він зумів переконати себе, а потім і інших”.
Російський математик, філософ В.Тростников: „Перед біологією відкрилась брехня еволюції. При наявності сучасних біологічних даних еволюція є неможливою”. Англійський ембріолог-еволюціоніст К. Уоддінгтон зізнається: „Неодарвінізм перетворився у ортодоксію і будь-яка його критика розцінюється як зрада… Тому еволюціоністи вороже сприймають будь-які несприйнятливі для них висловлювання”. Американський біолог, хімік Р.Вісонг: „Еволюція вимагає віри”. Американський біо-інформатик Х. Йоки: „Віра у спонтанний біогенезис суперечить здоровому глузду”. Філософ Хью Росс: „Теорія еволюції – релігія дарвіністів”.
Провідний біолог Д.Ватсон: „Еволюція — це теорія, яка визнана не тому, що вона логічно доведена, а тому, що її єдина альтернатива, творіння, очевидно, неприйнятна”. Аналогічні «аргументи» на користь еволюції має Джордж Уолд, лауреат Нобелівської премії по біології за 1967 рік (Гарвадський університет): „Існують тільки два можливі пояснення виникнення життя: спонтанне зародження, еволюція або надприродний творчий акт Бога... Іншої можливості немає. Ідея спонтанного зародження була науково спростована Луї Пастером та іншими вченими ще 120 років тому, і це залишило нам єдину можливість визнати, що життя виникло як надприродний акт творіння, здійснений Богом. Але я не можу прийняти цю філософію, тому, що я не хочу вірити у Бога. Таким чином, я віддаю перевагу вірі у те, що неможливо з наукової точки зору, тобто у спонтанне зародження, яке веде до еволюції”. Дж. Уолд відверто зізнається, що еволюція спростована наукою, але він хоче вірити у еволюцію, бо не може повірити у Бога. (Між іншим, математик ніколи не скаже, він вірить у теорему Піфагора.)
На завершення ще одна красномовна цитата. Відомий англійський біолог-еволюціоніст Джуліан Хакслі у Чікагському університеті на святкуванні 100-річного ювілею публікації «Походження видів» (1959 р.) заявив: «Нарешті еволюційна позиція дозволяє нам побачити, хоча і не цілком чітко, риси нової релігії, яка, безсумнівно, виникне, щоб служити потребам нової ери».
Звичайно, кожний має право вірити у будь-що, але не повинен мати право нав'язувати свій світогляд, свої хибні уявлення всьому суспільству. Сьогодні вже зрозуміло, що сліпа випадковість не здатна створити не те що життя, але навіть окрему клітину. Це означає, що макроеволюція неможлива, а життя на Землі створено Вищим інтелектом, Творцем (тому що, третього варіанту не існує). Тоді чому ми спокійно спостерігаємо, як у освітніх закладах панує збанкрутіла еволюційна догматика і ігнорується думка вчених?
Йожеф Головач, математик, доктор технічних наук, професор кафедри кібернетики і прикладної математики УжНУ
