Ми часто щось забуваємо, одні через свою неуважність, інші тому, що хворіють склерозом. Людина інколи забуває щось дріб'язкове, а інколи і навіть дуже важливе. Хтось через травму або пережитий стрес може забути і власне ім'я чи прізвище, своїх рідних і місце проживання. Потім це створює певні проблеми і терпіння, але з цим можна жити.
Сьогодні у нас дома був майстер, який ремонтував техніку. А так, як він у нас уже не перший раз, то я почав розмову про Бога. Майстер як завжди зі всім погоджувався, тоді кажу йому: "У нас тисячі людей ходять до церкви, моляться, сповідаються, а не знають, як звати їхнього Бога."
Тут він почав заперечувати: "Не може такого бути, люди знають." "Добре, - кажу, - а Ви знаєте Ім'я Бога?"
- Ну так, е-е-е, як його, забув... Я пам'ятав, ти ще мені давав книжку і там писало. Забув.
- Ми - християни, а Ім'я Бога - Ісус Христос.
- Так-так, я ж кажу, що знаю, просто забув,- виправдовувався чоловік.
А реальність є такою, що багато християн дійсно не знають Ім'я свого Бога. Але коли людина забуде щось своє особисте, то це є одне, а коли не знає, Хто її створив, Хто помер за неї на хресті, то про що можна далі говорити...
Що може бути гіршого, ніж не знати кого просити про прощення гріхів і спасіння, до кого звертатись у важких моментах життя. Ми можемо забути все що завгодно, але Ім'я Ісус завжди має бути у нашому серці, бо інакше, які ми християни. Як можемо спастися, коли не знаємо, як звати Спасителя?!
