Крик душі: свідчення мами, яка не зробила запланований аборт Сила страху паралізує людину Гріхи проти гідності подружжя Боротьба Церкви з єресями: минулі та сучасні єресі 1 Божа Заповідь і гріхи проти неї (обширно) Міжрелігійний діалог витіснив місійну природу Церкви. Які руйнівні плоди це принесло? "Дім Аврамічної Сім'ї" - нова Вавилонська вежа і формування нової синкретичної релігії New Age

суботу, 22 лютого 2020 р.

УВАГА, БАТЬКИ: НАШІ ДІТИ В НЕБЕЗПЕЦІ!


Час, у який ми живемо, змушує нас серйозніше поставитись до різного роду небезпек, що загрожують нашим дітям. Ніхто не може залишитись осторонь цієї біди, бо вона доторкається всіх нас, без винятку.

Про що саме йдеться? Які проблеми сьогодення є найбільш актуальними і болючими? 

Проблемами сучасного суспільства, а, зокрема, молоді є: дитячий алкоголізм, дитяча наркоманія, дитяча проституція, жорстокість, вбивства... Все це жахає пересічну людину і змушує задуматись: що ж буде далі, куди котиться цей світ? Звідки це прийшло і в чому є корінь цієї проблеми?

Де наші діти отримують "натхнення" до зла? 

Коли звернемо увагу на те, де і як дитина проводить свій час, або просто поглянемо навколо себе, то помітимо, що практично вся молодь перебуває у віртуальній реальності. Смартфони, планшети та інші електронні "друзі" наших дітей замінили їм справжню радість від спілкування з людьми, позбавили можливості бути щасливими не в мережі, а в цьому земному житті. Ці гаджети є ніби малопомітними, але мають надзвичайно вагомий вплив на формування і життя підростаючого покоління, та чого гріха таїти, і на нас, дорослих. 

З чого все починається? 

Розповідає молода мама: "Я даю своєму 3-річному синові телефон, він сидить тихо і не заважає мені виконувати мої обов'язки і домашню працю. Нічим іншим, як іграми і мультфільмами, не можу його зацікавити. А коли забираю у нього телефон, то складається таке враження, що відриваю у дитини найдорожче, бо він плаче і кричить." Знайома ситуація, чи не так? Виходить, що ми самі нищимо наших дітей! 
У наш час все було не так. Ми мали іграшки, і хоча їх було небагато, цього нам вистачало. Ми не нищили своє здоров'я та психіку і пізнавали світ не через Гугл, Ютуб чи Вікіпедію.

Читати також: 

А якою є ситуація з підлітками?


Нічим не краща, бо якщо в малої дитини ще можна відібрати її "друга", то ці вже так просто не дадуться. А те, що підлітки дивляться в інтернеті, шокувало б багатьох батьків! А там пропагується насильство, розпуста, самогубства, збочення. Після такої навали негативної інформації, яку молодь не може просіяти, немає нічого дивного, що потім з ними є важко навіть розмовляти. Нічого нормального інтернет їх не навчить!

Немає батьків, котрі б не любили своїх дітей (хоча є і такі, але, дякувати Богу, їх зовсім мало), не дбали б про них. Але батько і мати повинні переживати не лише за матеріальний добробут і здоров'я дитини, але й цікавитись її життям, друзями, поглядами. Від того, яке виховання вона отримає у сім'ї, від того, що батьки вкладуть у неї, залежить її майбутнє. Ніхто не бажає, щоб його діти виросли безвідповідальність, і щоб наслідком цього не були розбиті сім'ї, депресії. А той, хто подарував дитині телефон чи планшет, мусить розуміти, що сама вона не зможе уникнути спокуси і можливості щось там пошукати. І будьте певні, знайде! 

Що потрібно робити? 


Батьки, змобілізуйтесь до боротьби не за щось вигадане чи неіснуюче, а за найдорожче, що маєте - за дітей! Найперше потрібно розпочати молитись за них, чинити покаяння за гріхи своєї молодості і за теперішні, за всі занедбання у вихованні дитини, за свою байдужість. 
Без дітей не буде наступного покоління, не буде родини, не буде народу! Якщо ми не схаменемось і не станемо в обороні, то вимремо як свого часу динозаври. Якщо ми справді хочемо, щоб наші діти не були медіумами, якими керують ззовні, якщо нам на серці лежить, щоб вони були щасливими, то не можемо байдуже спостерігати за їхньою поступовою деградацією. Той, хто не хоче втратити свою дитину, має боротись за неї вже сьогодні! 

Правдою є те, що це ми так виховали, а точніше, не виховали це покоління. У цьому лише наша вина, а не когось іншого, потрібно нарешті признати собі цю правду, хоч вона і гірка.