Дорогі єпископи, священики та віруючі!
Починаючи з попелястої середи 26 лютого Західна Церква вступає в період Великого посту. Суттю Великого посту є навернення і покаяння. Навернення означає повернення з дороги світу на дорогу Божу – до Ісуса, а тоді – Його наслідування. Він є наша Дорога. В Його світлі людина може правдиво бачити сенс власного життя та правдиво розрізняти добро і зло, правду і брехню, а також самокритично перед собою і перед Богом визнавати свої гріхи. Після навернення слідує покаяння, частиною якого є шлях очищення, шлях просвітлення і шлях з’єднання. Шлях очищення – це конкретна аскеза, як зовнішня, так і внутрішня. На шляху просвітлення Бог дає світло у питаннях спасіння. На шляху з’єднання йдеться про внутрішній зв’язок та єдність з Богом. Ці три шляхи взаємопереплітаються.
Ісус сказав: «Коли хтось Мене любить, то й слово Моє берегтиме – заповіді, – і прийдемо Ми до нього, і в Ньому закладемо житло» (пор. Ів. 14,23).
Цей потрійний шлях нерозривно пов’язаний з життям молитви. Для молитви необхідно виділити конкретний час. Аскеза не полягає в самому лише відреченні від їжі. Ми повинні відректись і витрачання часу на телебачення, Інтернет, на зайве ходження по супермаркетах, на марні розваги, на шкідливу музику. Необхідно визначити час і встановити конкретний порядок, зокрема для молитви цілої сім’ї, яка була практично усунена з християнських родин через вплив телебачення та Інтернету. Це має немалий вплив на їхню кризу та розпад.
Рекомендуємо виділити в час Посту конкретну годину для сімейної молитви. Оптимальний час – 20:00-21:00. Зокрема під час Великого посту молимося страсні таїнства Вервиці та роздумуємо про страждання Господа нашого Ісуса Христа на хресній дорозі або про Його останні сім слів з хреста (див. http://vkpatriarhat.org/?cat=47 ). Під час цієї Святої години можемо визнавати свої гріхи і висловлювати конкретні прохання за проблеми, які стосуються сім’ї та всієї Церкви. Це сьогодні дуже актуально. Також можемо співати посні пісні і певний час читати Життя святих мучеників. Прислів’я каже: «Кров мучеників – це насіння нових християн».
Усвідоммо, в який важкий, апокаліптичний час ми живемо. Це має мотивувати нас до ревності за спасіння своєї душі, своєї сім’ї, а також сім’ї Церкви та народу.
Глобально просувається т.зв. сексуальне виховання, суттю якого є гендерна деморалізація. Вона заперечує людську ідентичність і спричиняє порушення психіки. Діти та неповнолітні калічаться гормональною терапією та переносять жорстоку операцію по зміні статі.
Живемо в часи, коли кожен народ повинен ухвалити для себе самогубні закони. Прикладом є т.зв. Стамбульська конвенція. Під витонченими фразами про насильство в сім’ї вона пропихає викрадання дітей у люблячих батьків. Викрадених дітей віддають гомосексуалістам на т.зв. усиновлення. Це жорстока реальність і ми не можемо закривати на це очі і казати: Це мене не стосується!
Просувається псевдокультура з декадентською музикою, коріння якої сягає аж до сатанинського вуду. Вона нерозривно пов’язана з наркоманією та найабсурднішими збоченнями. Інтернет та комп’ютерні ігри ведуть дітей до цинізму, окультизму, злочинності, тотального егоїзму, а також до сатанинських сект та групових самогубств.
Ми всі запитуємо: Що на це каже керівництво Церкви, яка має бути стовпом правди, пророчим голосом, світлом світу та сіллю землі? Реальність така, що главою Церкви став явний єретик, який скасовує Божі Заповіді, Божі закони та моральні норми, і пропагує гомосексуалізм та сексуальне виховання, яке безповоротно калічить дітей. Сьогодні цей відступник вже навіть відкрито просуває ідолопоклонство, пов’язане з поганством та сатанізмом.
Останнім часом ми є свідками цього всього. Минулого року це був документ «Instrumentum Laboris», а потім Синод про Амазонію зі своїм підсумковим документом. Цього року, 12 лютого, була презентована ексгортація про Амазонію. Бергольйо здійснив публічне ідолопоклонство настільки зухвалим способом, що нечистого ідола, демона Пачамаму, наказав церковним прелатам урочисто, на ношах, внести до храму св. Петра. При цьому чародійки трясли брязкальцями, махали галузками, рецитували мантри і танцювали.
Те, що взагалі можливе існування чогось такого, свідчить про те, який дух панує в Католицькій Церкві! Хто має хоча б елементарні знання з катехизму, той сьогодні вже не може залишитися байдужим. Зі Синодом про Амазонію пов’язане породження хаосу зі скасуванням целібату та висвячуванням жінок на «священиць».
Бергольйо прагне, щоб ідолопоклонство та сатанізація втілились до нутра Церкви. Поганські ритуали, символи та жести мають бути запроваджені безпосередньо в саму Літургію. На «священиць» в першу чергу мають бути так звано висвячені амазонські чародійки, які через магію та віщування служать демонам.
У Православній Церкві немає целібату. Але там нема небезпеки, що з тієї причини в Літургію будуть запроваджені поганські елементи, пов’язані з пошаною до демонів. У Католицькій Церкві скасування целібату цілеспрямовано запрограмувала особа, яка через єресі виключила себе з Христової Церкви та є відступником і апостатом.
Бергольйо публічно скасовує Першу Заповідь та Божі закони, і запровадив до Ватикану та до храму св. Петра сатанинського духа, пов’язаного з поганством. Він ініціював проведення магічних обрядів, в яких сам брав активну участь! Цим він переводить Католицьку Церкву до сатанинської антицеркви Нью Ейдж. Така псевдоцерква через єресі та аморальність веде до пекла. Вона аж ніяк не забезпечує спасіння! Тут діє Боже слово: «Мій народе, вийди з Вавилону!» (пор. Іс. 52,11).
У 2018 році архиєп. Карло Марія Вігано вказав на гомосексуальну мережу на найвищих місцях у Церкві та закликав Бергольйо піти у відставку. На це реагували американські єпископи. Вони хотіли виправити ситуацію та викорінити гомосексуалізм і педофілію з американської Церкви. Але Бергольйо заборонив їм це і маніпуляційно пообіцяв, що це питання буде вирішуватися глобально на Синоді в лютому 2019 року. Але нічого не вирішувалось Навпаки, злочини педофілії та гомосексуалізму в лавах ієрархії та священства були фактично легалізовані лицемірною фразою про супровід гомосексуальних осіб.
Німецькі єретики та відступники не боялися незалежно від Риму проголосити свій власний синодальний шлях. Чому вони це зробили? Щоб відділитися від єресей сучасного Ватикану? Ні! Навпаки: аби ще більш інтенсивно на церковному рівні узаконювати аморальні збочення та єресі. Спершу, вже кілька років тому, вони просунули уділення Святого Причастя людям, які зовсім не чинять покаяння і живуть у грісі. Тепер вони вже просувають демонічну антитайну – церковні «шлюби» гомосексуалістів у католицьких храмах! Хіба це не шок і не провокація?
То чому б, наприклад, чеським єпископам не обрати власний синодальний шлях, але з протилежною метою – для збереження правовір’я? Насправді він не був би власним, але був би дійсно католицьким, тобто вселенським. Він був би лише поверненням до здорового коріння Святого Письма і Традиції. Цим шляхом Церква йшла 2000 років.
Запитуємо: Чи це був би злочин? Чи єпископів за це покарали б? Погляньмо: німців не карають, бо поважають їхнє синодальне рішення. То ж чи рішення чеських єпископів не поважали б? Коли буде правовірний папа, то з ним вони будуть мати дійсно католицьку єдність. Але з єретиком неможливо створити єдності!
Вірний католику, напиши принаймні один лист своєму єпископу і священику та заклич їх відділитися від апостазії Ватикану. Правдивий синодальний шлях в даній ситуації є правильною альтернативою.
Німці не боялися обрати свій власний синодальний шлях, хоча й до загибелі! А ми, чехи, якщо хочемо йти шляхом спасіння і повернутися до здорових джерел віри і Традиції, маємо боятися? Кого і чого? Чеський синодальний шлях в результаті призведе і до оновлення папського примату, який повинен оберігати скарб віри і апостольське вчення, які забезпечують нам щасливий перехід через міст смерті до вічного життя в небі. Обов’язок Церкви в Чехії – зробити цей крок порятунку Церкви. Тепер назрів час! Таким чином чеські католики для всього світу стануть прикладом для справжнього відродження Церкви. Потрібно скористатися шансом, який дає Бог, перш ніж відступник Бергольйо, зловживаючи папством, завершить процес духовного самогубства Церкви! Цим він затягнув би мільйони душ до вічної погибелі.
Церква в Чехії прагне порятунку! Чеська Церква не має на меті ліквідацію папства, як цього прагнуть німці. Кардинали Каспер і Леман вже давно виявили, що борються за скасування папства.
Нехай в цей час Посту через правдиве покаяння – метаною – Чеська Церква зупиниться на шляху духовного самознищення, яким іде нинішній відступницький Ватикан. А потім нехай зробить радикальний крок на шлях спасіння. І тоді, після Страсної П’ятниці, зможемо заспівати тріумфальне великоднє: «Алилуя! Господь воістину воскрес у Своїй Церкві, алилуя!».
Джерело: Візантійський Вселенський Патріархат
