Крик душі: свідчення мами, яка не зробила запланований аборт Сила страху паралізує людину Гріхи проти гідності подружжя Боротьба Церкви з єресями: минулі та сучасні єресі 1 Божа Заповідь і гріхи проти неї (обширно) Міжрелігійний діалог витіснив місійну природу Церкви. Які руйнівні плоди це принесло? "Дім Аврамічної Сім'ї" - нова Вавилонська вежа і формування нової синкретичної релігії New Age

понеділок, 30 березня 2020 р.

Чи є щось страшніше за коронавірус?

Паніка, яка розповсюдилась по цілому світі через поширення коронавірусу, не обминула й України. Люди з підозрою дивляться на тих, які приїхали з Китаю чи Італії, тероризують їх. Всіх (майже всіх) опанував страх перед цією хворобою. 

Так, ми маємо бути обережні і берегти своє здоров'я і життя, бо їх нам дарував Бог, але Він говорить до нас у Псалмі: "Ти не злякаєшся ... ні чуми, що в пітьмі бродить, ні зарази, що нищить опівдні. Нехай і тисяча впаде біля тебе, і десять тисяч праворуч від тебе - до тебе не підійде." (Пс. 91,5-7) Потрібно покласти свою надію на Господа, а Він охоронить від всього зла. Маємо боятися не короновіруса, а гріха і вічного засудження.

Чому люди є так налякані? Найперше тому, що до цього призвели ЗМІ, які періодично або і постійно нагнітають ситуацію, а людина, яка проводить багато часу в телебаченні і щиро вірить усьому, що там говорять, автоматично піддається паніці. Якби там проповідували про Божу справедливість і милосердя, то все б перемінилось, але на жаль, так не є.

Читати також: 

Пам'ятай про смерть!

Ми всі і так помремо або від старості, або в результаті нещасного випадку, або від хвороби. А що потім? Біблія каже: "Всім нам належить з'явитись перед судом Христовим". Саме цього потрібно боятись, до цього потрібно готуватись, бо якщо це прийде зненацька, а ми не будемо примирені з Богом, то втратимо не лише своє життя, але і місце в Божому Царстві. 

Не важливо, від чого людина помре, а важливо, де буде її душа після смерті. Це вирішується кожного дня у нашому житті. Годину своєї смерті ніхто не знає. Можливо, сьогодні є мій останній день, а смерть про яку я не хочу думати застукає у мої двері цього дня. І тоді я стану перед своїм Творцем і Він буде судити моє життя. Ось важлива річ: Чи я віддав Ісус свої гріхи? Чи він живе у моєму серці? Це матиме вирішальне значення на Божому суді!

Часто я про це навіть не згадую, відкладаю на старість, але цей день обов'язково прийде.  Ісус говорить: "Прийде як злодій", тобто несподівано. І питання полягає в тому, чи буду я готовий до цього...?