Архиєпископ Вігано: Синодальність та пильне очікування

II Ватиканський собор: «надійний та ефективний»

Назва, обрана для мого виступу, походить від вислову «Тахіпірин та пильне очікування» — протоколу, який італійська влада нав’язала всім, хто отримав позитивний результат на Covid під час психопандемії. Уряд змусив лікарні та лікарів не лікувати випадки пневмонії, обмежуючись призначенням парацетамолу та очікуванням погіршення стану пацієнтів. Після цього їх госпіталізували до реанімації, вводили седативні препарати та вбивали за допомогою примусової вентиляції легень.

Заголовок «Синодальність та пильне очікування» проводить паралель між тим, як влада завдала максимальної шкоди за допомогою психопандемічної афери, і тим, як церковна влада керує постсоборною кризою.

Важко повірити, що усунення quæstio liturgica [літургійного питання] з обговорень першої надзвичайної Консисторії, скликаної Левом, та дві сторінки написані кардиналом Роше не мають між собою зв’язку. Навпаки, виникає питання, чи не сам Лев через Роше озвучив ту лінію, яку він має намір дотримуватися. З цього ми можемо припустити, що обмеження судження лише префектом Дикастерії Божого Культу є спрощенням і введенням в оману;

Бергольйо, глибинна церква, Конклав

Extra omnes - Поза всім

Інтерв'ю Маттео Демікелі з архиєп. Вігано для Radio Roma TV

1. Ситуація в Католицькій Церкві викликає більше, ніж просте занепокоєння: це Церква, яка підлаштовується під «моду», яка моделює та формує себе, суперечачи не лише Євангелію, а навіть Заповідям. Як таке могло статися? Звідки це походить? Чи мав рацію Павло VI, коли в 1972 році сказав: «З якоїсь щілини дим Сатани проник у храм Божий»? Він мав на увазі Другий Ватиканський Собор?

Католицька Церква, як ми знаємо, є бездоганною, бо їй надприродньо допомагає Святий Дух. Однак це не означає, що вона не може бути мучена великими кризами, поранена в своїй єдності схизмами, вражена в своїй доктрині єресями, спотворена моральним розбещенням її служителів. Обітниця нашого Господа – portæ inferi non prævalebunt – слід розуміти не як збереження Церкви від цих криз, а в тому сенсі, що ворота пекла не здійснять свого наміру, який полягає саме в тому, щоб знищити її. Але вони підійдуть дуже близько. Відступництво, про яке йдеться в Одкровенні, разом із посланнями Богородиці та об’явленнями святих і містиків, застерігають нас про цю тотальну війну між Богом і Сатаною, війну, яка складається з багатьох битв зі змінними результатами, але в якій зрештою тріумф Бога є певним і остаточним.

Глобальний переворот проти Церкви

Стів Беннон бере інтерв'ю в архиєпископа К. М. Вігано

Стів Беннон: Нещодавно група американських католиків звернулася до президента Трампа з проханням розслідувати, чи був уряд Сполучених Штатів причетний до низки подій, які призвели до відставки Папи Бенедикта XVI 11 лютого 2013 року та Конклаву, який обрав Папу Франциска I 13 березня 2013 року. Нещодавно Ви попросили директора ЦРУ Трампа «розслідувати план глибинної держави щодо ліквідації Бенедикта XVI». Чи вважаєте Ви, що адміністрація Обами/Байдена втручалася у зречення Папи Бенедикта XVI та обрання Хорхе Бергольйо? Якщо так, то чому?

Карло Марія Вігано: Якби ми говорили не про Церкву, або, точніше, про Ватикан, але про будь-яку суверенну державу, то докази державного перевороту ні в кого б не викликали сумнівів. З іншого боку, ми знаємо, що глибинна держава [deep state] багаторазово втручалася в роботу урядів багатьох країн і продовжує робити це через своїх посланців (28 квітня кардинал Берк засудив спробу «президента» Макрона чинити тиск на Колегію кардиналів, щоб запобігти обранню консервативного Папи, який би поставив під сумнів політику Європейського Союзу).

Монс. Карло Марія Вігано: Церква, Папство, Конклав

Моє інтерв'ю з Франческо Боргоново

1. Ваша Високоповажність, перше питання, мабуть, найскладніше. Ви досі вважаєте себе членом Католицької Церкви?

Я вважаю себе повноправним членом Католицької Церкви, єпископом і наступником апостолів. Кожен, хто не визнає авторитету Римського Понтифіка є схизматиком: я ніколи нічого не змінював у своєму католицькому віровизнанні, а тим більше щодо Петрового примату. Мене було засуджено та визнано винним у канонічному злочині схизми та відлучено від Церкви за невчинений злочин незаконним трибуналом, за дорученням незаконного Папи.

Яким буде майбутнє Церкви після смерті Франциска Бергольйо?

Важливе інтер'ю архиєпископа Карло Марія Вігано, яке не пройшло цензурою італійських ЗМІ 

Це інтерв’ю зроблене на прохання редакції італійської телевізійної програми «Fuori dal Coro» для вчорашнього ефіру, 23 квітня. Моя розмова не транслювалася, без жодних пояснень, і без будь-яких вибачень зі сторони редакції. Я роблю його доступним тут, публікуючи окремий пост для кожного питання.

1. Як Ви оцінюєте Папство Бергольйо?

В останні десятиліття підривне лобі захопило важелі влади в урядах та інституціях, щоб здійснити антихристиянський і масонський план Революції. Урядові установи (як ми знаємо з того, що сталося в Сполучених Штатах) втручалися в життя націй, організовуючи та фінансуючи так званий „Порядок денний у сфері сталого розвитку до 2030“ [Agenda 2030] Фонду Рокфеллера та Всесвітнього Економічного Форуму, який полягає в руйнуванні сім’ї, перетворенні людського життя на товар, моральному розбещенні дітей та молоді, експлуатації робітників, приватизації всіх тих послуг, які до 90-тих років були гарантовані державою без мотиву прибутку: охорона здоров’я, інфраструктура, система оборони, зв’язку та освіти.

Архиєпископ Вігано: Проти духовного беззаконня

Лист до американських католиків

після інавгурації Президента Дональда Дж. Трампа

«Quoniam non est nobis colluctatio adversus carnem et sanguinem, sed adversus principes, et potestates,

adversus mundi rectores tenebrarum harum, contra spiritualia nequitiæ, in cælestibus».

«Нам бо треба боротися не проти тіла й крові, а проти начал, проти властей, проти правителів цього світу темряви, проти духів злоби в піднебесних просторах» (Ефесян 6,12).

Нещодавня інавгурація Президента Дональда Дж. Трампа, після його перемоги на Президентських виборах, є причиною великої надії для кожного американського католика, а також для всіх тих католиків у Західних країнах, які сьогодні зазнали глобалістського перевороту, і є свідомі необхідності - реальної можливості - з Божою допомогою, повстати проти тиранії Нового Світового Порядку, поки ще не є надто пізно. Те, що deep state [глибинна держава] нашкодила фальсифікацією виборів у 2020 році, тепер реалізується: вперше після багатьох років божевілля woke [пробудження] Президент Сполучених Штатів може реалізувати програму, за яку його обрали, відновивши ці принципи природного закону, який є основою громадянського життя та добре впорядкованого суспільства. Це революція, або точніше - контрреволюція здорового глузду.

Архиєпископ К. М. Вігано: «Католицька Церква не має нічого спільного з Бергольянською церквою»

Інтерв’ю Андреа Калдарт з архиєп. К.М. Вігано (20.12.2024)

Церква Бергольйо, здається, є в метушні: багато вірних продовжують бачити, що цей Папа відлучає священників і не тільки, тому що вони надають докази того, що Папа Бенедикт XVI насправді ніколи не зрікався від Петрового «munus». Монс. Вігано, в якій Церкві ми живемо?

«Церква» Бергольйо перебуває не тільки в метушні, але вона є в повному маренні. Це могло настати лиш тому, що це вже не є Католицька Церква, але її скандальна підробка, тому, що замість Папи на престолі Петра сидить тиран єретик і узурпатор. Розрив між munus [урядом] і ministerium [служінням] є штучним плодом гегелівських ідей Йозефа Ратцінгера - Бенедикта XVI (я докладно пояснив це у своїй публікації на цю тему, говорячи про «Розібране Папство»).

Бути чи не бути Папою?

Відповідь на статтю Боні Кастеллане : «Папа говорить про гріх тим, хто не знає що це є»

*  *  *

У своїй публікації, яка з’явилася 1 вересня в «La Verità», Боні Кастеллане говорячи про Хорхе Маріо Бергольйо, посилався на його «подвійну практику» та «перевагу душпастирської опіки над теологією», починаючи з недавньої промови Бергольйо в якій він дефінував як «важкий гріх» нездатність прийняти натовпи нелегальних ісламських мігрантів, які вторгуються та «змішуються» в європейські країни за рахунок глобалістичної еліти.

Архиєп. К. М. Вігано: «Сьогодні Бергольйо розвіяв усі сумніви і показав себе як inimicus Ecclesiæ [ворог Церкви]»

Пропонуємо Вашій увазі інтерв'ю італійської журналістки Франки Джiансолдаті з монс. Карло Марія Вігано опублікованого в «Il Messaggero» 20 серпня 2024 року. Архиєпископ Вігано розкриває моральні злочини та корупційні схеми верхівки Католицької Церкви, а також вказує на революційні зміни Другого Ватиканського Собору та узурпацію Папського уряду аргентинським єзуїтом Хорхе Маріо Бергольйо.

*  *  *

1. Зробимо один крок у минуле: у 2011 році Папа Ратцінгер просив Вас прийняти номінацію нунція у США, залишивши функції Губернатора, коли Ви наводили внутрішні порядки. У Вас був спір з кардиналом Бертоне, тодішнім Держсекретарем, чиє ім’я пов’язане зі скандалом щодо розкрадання фондів з Bambin Gesù, хоча з цього приводу ніколи не проводилося розслідування. Що Вам сказав Бенедикт XVI? Як йшли справи в той день і які були основні причини незгоди з Бертоне?

Розмова про «незгоду» здається мені евфемістичною. Владолюбний, безпринципний, маніпулятивний, наближений до масонських кіл: ось портрет кардинала Бертоне, в якого Бенедикт XVI, на жаль, був під контролем. Бертоне зробив усе можливе, щоб усунути мене з Державного секретаріату, тому що, виконуючи свій дуже делікатний уряд, я перешкоджав йому просувати «своїх» кандидатів - людей із його групи, корумпованих і часто сексуально збочених.

"Бергольйо - виконавець Соборної революції, яка має за ціль розчинення Римського католицизму у фальшивій релігії без догматів"

Обширне інтерв’ю доктора Тейлора Маршалла з архиєп. К.М. Вігано (08.08.2024) на болючі церковні теми, які стосуються Третьої Фатімської таємниці, Ватиканської корупції та церковних лобі, узурпація Папської влади, нові єретичні доктринальні парадигми Другого Ватиканського Собору та шляхи виходу з духовної кризи. 

Як Ви вважаєте, версія Третьої Фатімської таємниці опублікованої в 2000 році, є правдивою?

Архиєп. К.М. Вігано: Текст третьої частини Фатімської таємниці був переданий в 1944 році сестрою Луцією єпископу Лейрії: він стосується видіння, яке мали троє дітей-пастухів у 1917 році і яке за волею Діви Марії мало бути відкрито в 1960 року. Його було передано до канцелярії Святого оффіціо в 1957 році, за понтифікату Пія XII. Іван XXIII прочитав його в 1959 році і вирішив його не оприлюднювати. Павло VI зробив те ж саме в 1967 році. Іван Павло ІІ прочитав його в 1978 або, можливо, в 1981 році.

Архиєпископ К. М. Вігано: «Глобальний переворот розраховує на наше мовчання та сліпий послух»

Цими днями відбувся Національний Євхаристійний Конгрес в США, в Індіанаполісі (штат Індіана).

Джон Генрі Вестен (разом з іншими) організував альтернативну подію з Апостольською Святою Месою, для якої він попросив монс. Вігано надіслати відеозвернення.

Ось повний текст відеозвернення.

***

«Ви світло світу. Не може сховатися місто, що лежить на верху гори» (Мт 5, 14)

Дорогі друзі, я вітаю всіх вас, хто зібрався тут, щоб вшанувати й публічно поклонитися Євхаристійному Царю. Світ взиває: Нема в нас царя, крім кесаря. Ви відповідаєте: Христос є Цар! І ви супроводжуєте цього божественного Царя вулицями, щоб віддати Йому публічну шану, засвідчуючи свою віру та любов до Господа. Віру, яку ми також маємо намір свідчити в любові та обороні традиційної Меси - пульсуючого серця Святої Церкви, проти якої піднялися пекельні сили.

Інтерв’ю з Архиєп. К. М. Вігано, де він уточнює свою позицію після декрету Дикастерії Доктрини Віри

(І частина)

Метт Гасперс

- У Вашій новій декларації (тут), Ви розрізняєте «Соборову церкву» від Католицької Церкви, таким чином стверджуєте, що існують «дві Церкви, звичайно», тоді як у минулому (тут) Ви заявили: «Очевидно, що є не дві Церкви, що було б неможливим, богохульним і єретичним». Тому, здається, ніби Ваша позиція змінилася. Тепер Ви вважаєте, що «Соборова церква» є повністю відокремлена від Католицької Церкви, а не якась підривна секта, яка існує в середині правдивої Церкви?

Моя позиція не змінилася: існує лише одна правдива Церква, а це Римо-Католицька Апостольська Церква. Але насправді тут, так би мовити, є дві реальності, які накладаються одна на одну: одна з них – це правдива Церква, а інша — фальшива церква, deep church [глибинна церква]. Якщо Ви звернули увагу, то у своїй декларації «J’accuse» («Обвинувачення») я ясно написав “two churches” [«дві церкви»] з малої літери, щоб підкреслити аномалію цієї співприсутності.

Архиєпископ Карло Марія Вігано: "Моя оборона – це не лише моя особиста річ, але захист Святої Христової Церкви та Депозиту віри"

ПОЯСНЕННЯ

монс. Карло Марія Вігано,
титулярного архиєпископа Ульпіани, Апостольського Нунція
на звинувачення у схизмі

«Та коли б чи ми самі, чи ангел з неба проповідували вам іншу [Євангелію], більше за те, ніж ми вам проповідували були, нехай буде анатема! Як ми сказали перше, так і нині повторюю: коли хтось вам проповідує іншу Євангелію, ніж ту, що ви прийняли, - нехай буде анатема». (Гал 1, 8-9)

 

«Коли я думаю, що ми перебуваємо в палаці Дикастерія Доктрини Віри, який є винятковим свідком Традиції та оборони католицької віри, я не можу не думати, що я вдома, і що це я, - як ви мене називаєте «традиціоналістом», - мав би судити вас». Так твердив архиєпископ Марсель Лефевр у 1979 році, коли був викликаний до екс Святого офіціо, в присутності Префекта кардинала Шепера та двох інших прелатів.

Архиєпископ Карло Марія Вігано: СТЕРЕЖІТЬСЯ ФАЛЬШИВИХ ПРОРОКІВ

/Повідомлення щодо початку позасудового карного провадження за злочином схизми (art. 2 SST; кан. 1364 ККП)/

Дикастерія Доктрини Віри сповістила мене простим електронним листом про початок позасудового карного процесу, де проти мене було висунено обвинувачення у вчиненні злочину схизми та заперечення легітимності «Папи Франциска», розірвання сопричастя «з ним» і відкинення Другого Ватиканського Собору. 20 червня мене викликали особисто з’явитися до Палацу Декастерія Доктрини Віри [Ватикан] або в особі адвоката. Я навіть припускаю, що вирок вже готовий, враховуючи позасудовий розгляд справи.

Вважаю висунуті мені обвинувачення приводом для честі. Вірю, що самі формулювання очільників звинувачення підтверджують ті тези, які я неодноразово підкреслював у своїх виступах. Невипадково, що звинувачення проти мене – це питання легітимності Хорхе Маріо Бергольйо та відкидання Другого Ватиканського Собору: Собор представляє ідеологічну, богословську, моральну та літургічну ракову пухлину, метастазами якої є «синодальна церква» Бергольйо.

Архиєпископ Вігано: Перед обличчям духовної битви необхідна духовна зброя

Memorare, piissima Virgo Maria,

a sæculo non esse auditum
quemquam ad tua currentem præsidia,
tua implorantem auxilia,
tua petentem suffragia
esse derelictum.  

 

(Святий Бернард)

ПІСЛЯ ДВОХ РОКІВ брехні та обману, людство, поневолене глобалістичною олігархією, спостерігає останні удари хвоста Левіятана. І незважаючи не те, що правда виходить на світло з багатьох сторін, розкриваючи шахрайство і зраду багатьох, він, мабуть, хоче спровокувати введення ще більш абсурдних законів, за допомогою яких змусити нас до рабства в ім’я надзвичайної санітарної ситуації, яка хоче узаконити обмеження основних свобод людини, ізоляцію тих, хто не піддається шантажу, криміналізації інакомислячих.

Архиєпископ К. М. Вігано Президентові США Д. Трампу: сьогодні проходить духовна битва між дітьми світла та дітьми темряви

Пане Президент, 

в ці місяці ми спостерігаємо формування двох фронтів, які б я назвав біблійними - дітей світла та дітей темряви. Діти світла становлять значну частину людства, тоді як діти темряви - абсолютну меншість; все ж перші піддаються певній дискримінації, яка ставить їх у ситуацію моральної залежності порівняно з їхніми ворогами, які часто займають стратегічні позиції в державі, політиці, економіці та навіть у ЗМІ. Бо це незрозуміле явище, коли добрі є заручниками безбожних та тих, хто допомагає їм із інтересу чи страху. 

Ці два фронти, оскільки є біблійні, відтворюють чітке розмежування між нащадками Жінки та змія [ред. Бут. 3,15]. З одного боку це ті, які хоч із тисячею різних вад і слабкостей, одушевлені бажанням чинити добро, бути чесним, створити сім’ю, зайнятися роботою, дати процвітання Батьківщині, допомогати нужденним і заслужити, підкоряючись Божому Закону, Царства Небесного. З іншого боку є ті, які служать собі, не мають моральних принципів, хочуть знищити сім'ю та націю, експлуатують робітників, щоб надмірно розбагатіти, розпалюють внутрішні заворушення та війни, накопичують владу та гроші. Для них помилкова ілюзія тимчасового благополуччя виявить, якщо вони не покаються, страшну долю, яка чекає їх далеко від Бога у вічному засудженні.

Архиєпископ Карло Марія Вігано: "Ті, які читали Третю (Фатімську) таємницю, виразно сказали, що її зміст стосується апостазії Церкви"

(переклад розмови з архиєпископом К.М. Вігано для порталу diesirae.pt)

Ваша Ексцеленціє, дякую, що погодилися на це інтерв’ю. Ми боремося з епідемією COVID-19, яка в останні місяці обмежила життя мільйонів людей і багатьом з них навіть спричинила смерть. З огляду на дану ситуацію Церква через Єпископські конференції вирішила закрити практично всі храми та позбавити віруючих доступу до Святих Таїнств. 27 березня, перед порожньою площею Святого Петра, папа Франциск ‒ явно виступаючи перед масмедіами ‒ промовив т.зв. молитву за людство. З’явилися різні реакції на те, як папа провадив цю молитву, а однією з них, наприклад, була спроба пов’язати самотню присутність Франциска з Фатімським Посланням, тобто з Третьою таємницею. Чи Ви погоджуєтеся з цим?

Перш за все, хочу сказати, що я радий з можливості дати це інтерв’ю для вірних з Португалії, яких Пресвята Матір обіцяла зберігати у вірі навіть у ці часи важкого випробування. Ви є народом, на якому лежить велика відповідальність, адже найближчим часом вам, можливо, доведеться берегти святий вогонь християнської релігії, в той час як інші народи відмовляться визнавати Христа своїм Царем, а Матір Божу ‒ своєю Царицею.

Архиєпископ Карло Марія Вігано: пандемія коронавірусу карає також невірність Церкви

Пропонуємо вашій увазі частину інтерв'ю Майкл Дж. Метт (Michael J. Matt) з архиєпископом Карло Марія Вігано про актуальні внутрішні проблеми Церкви.

Преосвященний Владико, яким чином християнин повинен оцінювати пандемію Covid-19?

Пандемія коронавірусу, як і всі хвороби та сама смерть, є наслідком первородного гріха. Гріх Адама, голови людського роду, позбавила його та його нащадків не лише ласки Божої, але й усіх тих дарів, які Бог дав створінню. З цього моменту хвороба та смерть увійшли у світ як покарання за непослух Богові. Відкуплення проголошене у Протоєвангелії (Буття гл. 3), пророковане у Старому Завіті і довершене через воплочення, страсті, смерть і воскресіння нашого Господа визволило Адама та його нащадків від вічного засудження. Однак, Бог дозволив, щоб наслідки [хвороби і смерті] залишилися знаком давнього падіння, а все остаточно буде відновлено лише після воскресіння тіл, яке настане перед загальним Божим судом. Цю істину ми визнаємо в «Символі віри». Це пригадуємо, особливо в той час, коли основні принципи Катехизму є ігноровані або заперечуються.