В історії Церкви виникало багато блудних наук, які протирічили Євангелії. Ці блудні науки називаються єресями.Єресь (гр. "αίρεσις" означає "завоювання, захват", "вибір", "перевага", "схильність", "доктрина", "школа", "секта") - це відкидання, неприйняття, перекручення або ставлення під сумнів однієї чи кількох догм або правд віри загальновизнаних Церквою, які ми отримали через об'явлення Божого Слова чи Апостольської Традиції. Об'єктивні єресі провадять людину до відступництва від віри. Єретики втрачають духовну єдність у вірі з цілою Церквою.
Єресі були христологічні, тринітарні, богородичні, еклезіальні, єресі проти Святої Євхаристії, єресі протестанські, єресі модернізму.
Єресі гностиків та маніхейців
Це самі перші ересі, які проникли ранню Церкву. В їх корені був релігійний синкретизм та грецька міфологія. Вони навчали, що в світі існує два начала – добро і зло, між якими ведеться безперервна боротьба. Тим самим вони заперечили Біблійну віру в Бога Творця, який є єдиним початком і джерелом всякого творіння. Гностики говорили, що людина може спастися за допомогою «гнози» (гр. "γνώσης") – таємного знання, пізнання, яке людина здобуває за допомогою аскези і просвітлення. Ця «гноза» дається лише вибраним.
Сучасна езотерика і масонство мають свої коріння в гностицизмі. Однак, правда полягає в тому, що людина не може спастися власними силами, а лише вірою в Ісуса Христа, приймаючи через покаяння прощення гріхів і відкуплення, яке здобув для нас Ісус Христос своєю смертю на хресті.
Сучасна езотерика і масонство мають свої коріння в гностицизмі. Однак, правда полягає в тому, що людина не може спастися власними силами, а лише вірою в Ісуса Христа, приймаючи через покаяння прощення гріхів і відкуплення, яке здобув для нас Ісус Христос своєю смертю на хресті.
Єресь патріпасіонізму
Ця єресь заперечувала віру в Святу Трійцю. Її прихильники стверджували, що на Хресті насправді терпів і помер не Ісус Христос, а Небесний Отець, який зійшов з неба, взяв на Себе вигляд Сина і помер на хресті. Правда полягає в тому, що на хресті за нас був розп’ятий, реально та фізично терпів і помер Ісус Христос, Син Божий, Друга Особа Пресвятої Трійці, який в момент Благовіщення взяв на себе людську природу.
Єресь модалізму
Прихильники цієї єресі стверджували, що у Бозі немає трьох осіб, які є рівні між собою і мають одну Божу природу, а що Отець, Син і Святий Дух є лише трьома способами вираження дії одного Бога. Правдива наука Церкви про Пресвяту Трійцю говорить, що Три Божі Особи є реальні, кожна з яких має одну і ту ж Божу природу.
Єресь адопціонізму
Згідно цієї єресі Ісус Христос є лише людиною, який при хрещенні особливим способом був наповнений Божою силою і був прийнятий (адоптований) Богом за Сина. Наука Церкви говорить, що Ісус Христос, Друга Особа Божа – відвічне Боже Слово, яке існувало з Отцем споконвіку (Ів. 1,1: «Споконвіку було Слово, і з Богом було Слово, і Слово було - Бог»), і в момент зачаття взяв на себе людську природу, від самого моменту зачаття є втілений, істинний Бог і чоловік; не прийомний, але єдинороднийі власний Син Бога-Отця, єдиносущний з Отцем.
Єресь аріанства
Арій заперечував Божество Христа, що Друга Особа Божа – Ісус Христос, не є рівний Богу Отцю. Арій стверджував, що був час, коли Ісуса не було і що Він був створений на початку всіх створінь і є іншого єства чи суті ніж Отець. Нікейський Собор (325 р.) засудив єресь Арія такими словами: «Вірую… в єдиного Господа Ісуса Христа, Сина Божого, єдинородного, від Отця родженого перед усіма віками. Світло від світла, Бога істинного від Бога істинного, родженого, несотвореного, єдиносущного з Отцем, що через Нього все сталося» (Символ віри).
Єресь македоніан, духоборців
Духоборці заперечували Божество Святого Духа, а лише вважали Святого Духа, як Божу енергію. На Константинопольському Соборі (381 р.) ця єресь була засуджена, а католицька віра проголошена такими словами: «Вірую… в Духа Святого, Господа животворящого, що від Отця і Сина ісходить, що з Отцем і Сином рівнопоклоняємий і рівнославимий, що говорив через пророків» (Символ віри).
Несторіанська єресь
Царгородський патріарх Несторій, трактуючи Божу і людську природу в Ісусі Христі, визнавав у Ньому не лише дві природи, але дві особи і тому, власне, заперечив правду, що Пресвята Діва Марія є Богородицею, але лише Христородицею. На противагу цьому, Ефеський Собор (431 р.) проголосив, що Пречиста Діва Марія народила в одній Особі правдивого Бога і правдивого чоловіка. І, оскільки Христос, будучи Другою Особою Пресвятої Трійці, отримав від Неї людське тіло, то Вона дійсно (реально) є Матір’ю Божою.
Єресь монофізитизму
Царгородський архімандрит Євтихій стверджував, що людська природа перестала існувати, як така у Христі, коли була поєднана з Божественною Особою Сина Божого. Ця єресь була засуджена на Халкідонському Соборі (451 р.) і було проголошено, що Ісус Христос, Син Божий, Друга Особа Пресвятої Трійці є правдивий Бог і правдивий чоловік. На Соборі було прийнято Символ віри: «…одночасно вчимо визнавати, що є один і той самий Син, Господь наш, Ісус Христос, досконалий в Божестві і досконалий в чоловіцтві… в двох природах (але не з двох природ),без змішання і без зміни, без поділу і без розділення…».
Єресь монотелітизму
Представники цієї єресі стверджували, що в Ісусі Христі є лише одна воля – Божа. Тим самим заперечували, що Ісус Христос є правдивий Бог і правдивий чоловік. Третій Контантинопольський Собор (660-663рр.) засудивцю єресь і проголосив, що в Ісус Христос – досконалий Бог і чоловік має дві волі: Божу і людську.
Єресь пелагіянства
Британський монах Пелагій заперечував первородний гріх і стверджував, що людина може спастися без Божої ласки, своїми силами, за допомогою аскетизму. Тим самим заперечив спасительну жертву Христа на хресті. Правда полягає в тому, що людина абсолютно не може спастися своїми силами (Еф. 2, 8-9: «Бо ви спасені благодаттю через віру. І це не від нас: воно дар Божий. Воно не від діл, щоб ніхто не міг хвалитися»), а виключно Божою ласкою, яка дається кожному, хто кається і вірує в Ісуса Христа – Сина Божого. Ісус Христос прийшов на цю землю задля нас і задля нашого спасіння, і терпів за нас, щоб ми спаслися.
Єресь іконоборства
Цією єрессю єретики заперечували почитання ікон, називаючи його ідолопоклонством. Однак, Церква навчає, що почитаючи ікони, християнин вшановує Того, хто на ній зображений, тобто Самого Господа нашого Ісуса Христа, Його Пресвяту Матір чи святих. Отже, центром поклоніння не є ікона сама в собі, але той хто на ній зображений. Від моменту втілення Божого Слова, Який став видимий для нас, ми можемо зображати Його на іконах і почитати їх (Ів. 1, 18: «Ніхто й ніколи Бога не бачив. Єдинородний Син, що в Отцевому лоні, - той об'явив»). Церква також завжди вірила і навчала, що на святих іконах (так само як і на інших посвячених Богу речах, чи на мощах святих) спочиває особлива Божа благодать. Прикладом того є старозавітній Єрусалимський Храм з Кивотом Завіту, жертовником та іншими речами, посвяченими Богу. Єресь іконоборства (боротьба з іконами) була засуджена на ІІ Нікейському Соборі (787р.).
Єресі протестантизму
Протестанти відкидають усне передання Церкви. Вони стверджують, що джерелом Божого об’явлення є лише Святе Письмо. Католицька Церква вчить, що джерелом Божого об’явлення є Святе Письмо і апостольська традиція. Протестанти заперечують також правди про Пресвяту Богородицю, її постійне дівицтво, її непорочне зачаття, безгрішність і її Богоматеринство. Вони також відкидають Святі Таїнства, крім Хрещення і Євхаристії (однак не вірять, що Ісус Христос є реально присутній в Св. Тайнах під видом хліба і вина).
Єресі Свідків Єгови
Свідки Єгови заперечують догму про Пресвяту Трійцю і Христове Божество. Вони навчають, що Ісус Христос є лише втілений архангел Михаїл. Крім того заперечують безсмертність душі, вічне небо і вічне засудження в пеклі, навчають про вічне царство на землі, що спасуться тільки вибрані і т. д. Вся їхня – наука тотальний абсурд. Свідки Єгови – це неоаріяни.
Єресі модернізму
Єресі модернізму, лібералізму та раціоналізму. Джерелом єресей модернізму є історично-критичний метод пояснення Святого Письма. Цей метод є побудований на двох безбожних принципах: 1. Очистити Біблію від всього надприродного – т. зв. «демітологізація»; 2. і на філософії Гайдеггера – філософії екзистенціалізму. Тим самим Святе Письмо пояснюється не під натхненням Святого Духа і в світлі апостольської традиції, але розглядається, як міф; не береться, як Слово Боже, але, як людський витвір.
Єресі Історично-критичної теології (ІКТ)
Цими єресями ставиться під сумнів і заперечується Христове Божество, Його реальне та історичне воскресіння, заперечуються чуда, натхнення Святого Письма Богом.
Єресі ІКТ зародилися в протестантизмі і увійшли до Католицької Церкви після Другого Ватиканського Собору. Засновником ІКТ є німецький протестанський екзегет Бультман.
Єресі синкретизму з поганством
Ставлять на один рівень спасительну жертву Ісуса Христа із поганськими жертвами. Стверджують, що Ісус Христос не є єдиний Спаситель, і що поганські релігії є також дорогами, які ведуть до спасіння. Синкретизм з поганськими релігіями ставить ідолопоклонство і служіння демонам, як щось позитивне, і спонукає християн приймати це, як щось позитивне і корисне для душі.
Читати також:
Читати також:
Синкретизм з поганством запровадив Другий Ватиканський Собор декларацією «NostraAetate». Однією з єресей модернізму є також схвалення гомосексуалізму і його пропаганда.
Джерело: Історія Церкви
Немає коментарів:
Дописати коментар